Єгипетсько-Ізраїльські відносини за часів Царя Соломона

Факт падіння фортеці Арад і події, що цьому передували, постають перед нами у Біблії, Книзі Царств, що ілюструє зовнішньо-політичні відносини між фараоном та Ізраїльсько-Іудейською країною.

Дочка Шішака - сучасна ілюстрація

Потрібно почати з опису життя Соломона, де згадується, що Шішак породнився з ним через шлюб своєї доньки. 

Посагом служило нещодавно завойоване єгиптянами місто Ґезер (сьогодні Тель Ґезер). Подарунок був неймовірно цінним. У ті часи найбільшим портовим містом у регіоні була Яффа (пригадуєте соки "Jaffa"?). Рухаючись східним торговим шляхом, що співпадає сьогодні з трассою №6, можна було звернути на захід, на дорогу до Яфи, і саме ця дорога пролягла через Ґезер. Той, хто контролював Ґезер, збирав податки з караванів, надавав їм провіант, притулок та інші послуги. Зиск – неймовірний, і фараон розщедрився новому зятю.

"Фараон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки".

(1 Царів 9:16)  Переклад Біблії І. Огієнка

Провадивши зовні дружню політику, що, мабуть, була продиктована спільною

Єровам ставить ідол тільця, ставши царем
північних колін.

ворожнечею з фелістимлянами у прибережній рівнині сучасного Ізраїлю, Шішак пам’ятав про минулий вплив Єгипту на Святу Землю і, укріпившись, подався провадити підривну політику проти Соломона. Почав він з того, що прихищав усіх внутрішніх політичних противників Іудейського царя, як то Єровама, що, будучи на царській службі в останні роки правління Соломона, став свідком непомірних трудових податків (трудовий податок - одна з форм оподаткування населення шляхом примусової праці на будівництві) і пішов проти царя після розмови з пророком Ахією:

"І шукав Соломон, щоб забити Єровама. І встав Єровам, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробував він в Єгипті аж до Соломонової смерти".

(1 Царів 11:40)  Переклад Біблії І. Огієнка

Фараон також надавав притулок зовнішнім ворогам Соломона:

"І поставив Господь Соломонові за противника едомлянина Гадада, він із царського насіння в Едомі. І втік Гадад, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем. І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану; і набрали вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призначив йому утримання, і дав йому землю. І знайшов Гадад велику милість у фараонових очах, і він дав йому за жінку сестру своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси. І породила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса виховала його в фараоновому домі. І був Ґенуват у фараоновому домі серед фараонових синів".

(1 Царів 11:17-20) Переклад Біблії І. Огієнка

Усе це призвело до послаблення позицій Соломонового роду як у самому Ізраїлі, так і околицях, що були захоплені під час Давидових завоювань. 

По смерті Соломона коліно Іуда (Єгуда), з якого походив цар Давид, та коліно Веніамін (Бен'ямін), з якого походив перший цар Ізраїлю - Саул, одразу визнали царем сина Соломона - Рехав'ама. Залишилось схилити решту 10 колін, для чого Рехав’ам вирушив до Сихему (Шхем – сьогодні Наблус, марковано на мапі як місто у «Палестинській Автономії»). 

Коліна були готові прийняти нового царя за однієї умови – трудовий податок буде полегшено. Молодий Рехав’ам попросив 3 дні на роздуми. Старе оточення Соломона радило погодитись, але «золотая молодёжь», що оточувала молодого царя з дитинства, радила зайняти жорстку позицію до народу:

Рехав'ам зображений Гансом Гольбейном-молодшим у залі
Великої Ради Базельської Ратуші.

"І говорили до нього ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька! А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!"

(1 Царів 12:10,11) Переклад Біблії І. Огієнка

Реакція колін була відповідною. Єдине Іудео-Ізраїльське царство розпалось на два – Іудею (коліно Іуди та Веніаміна) та Ізраїль (решта 10 колін). Царем Ізраїльским став прихищений Шішаком Єровам. Щоб припинити пілігримну традицію до Єрусалимського храму, Єровам поставив свій храм у Тель-Дані. Між Ізраїлем та Іудеєю почалися збройні сутички.

Гадад, згаданий вище, ще за життя Соломона підняв повстання у Едомі, але невдало, і мусив приєднатись до арамейців під проводом їх майбутьного царя Різона. Разом вони відбили у Соломона Дамаск.

Шішак, діждавшись послаблення позицій єврейського царства на півночі, смерті Соломона та нерозумних дій його сина, пішов походом у Святу Землю:

"І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, бо вони спроневірилися Господеві, з тисячею й двомастами колесниць та з шістдесятьма тисячами верхівців: і не було числа для народу, що прийшов із ним з Єгипту, ливіянам, суккійянам та кушанам. І здобув він твердинні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусалиму. А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: Так сказав Господь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку! І впокорилися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: Справедливий Господь! А коли Господь побачив, що вони впокорилися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: Упокорилися вони, не нищитиму їх, але дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусалим через Шішака. Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам земним. І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і все позабирав. І забрав він золоті щити, що Соломон поробив був".

(2 Хроніки 12:2-9) Переклад Біблії І. Огієнка

Вищезгадані події зображені на Бубастійському порталі Карнакського Храму (зовнішня сторона південної стіни), зокрема, є там і перелік міст, що постраждали від дій Шішака:

14 = Taan(a)kfi (TAANACH); 15 = Shanema (SHUNEM); 16 = Biti-sanra; 17 = Ruhaba (REHOB); 18 = Hapuruma (HAPHARAIM); 9 = Ad(e)rumam (?); 20 (damnatio memoriae - прокляте ім'я); 21 = Shawad(i);  22 = Mahan(ai)ma (MAHANAIM); 23 = K(e)ba'ana (GIBBON); 24 = Biti-hwarun (BETH-HORON); 25 = Karit(e)m (KIRIATHAIM); 26 = A(i)yulun (AIJALON); 27 = Mak(e)do (MEGGIDO); 28 = Adir(u) (ARAD - АРАД); 29 = Yud-h(a)maruk (Yad-ham-melek?); 30 (прокляте ім'я); 31 Ha-u-n(e)-m