Тель-Арад, Частина 2: Східна загроза

Переглянути першу частину подорожі до Тель Араду і повну мапу національного парку: 
Перепочивши, напившись води (навіть якщо нам не хочеться пити, ми повинні робити регулярні ковтки, щоб уникнути зневоднення - дегідрації організму), ми продовжимо пізнавати стародавні руїни Тель Араду. Наш шлях прямує на північ, до пагорба, де у пустельній німоті височать рештки стін.

Весь пагорб є конгломератом залишок різних фортець. Повз них  минали сторіччя, правителі, війська гинули в облогах, змінювали один одного гарнізони, у потоці подій змінювалась шкіра, мова, їжа, одежа та озброєння вартових на стінах і вежах. Усе розвіяв пісок.  


Іофор та Моїсей - акварель, Джеймс Тіссо, написано між
1896 та 1900 рр.

Приблизно через тисячу років після нез'ясованого сучасною історією зникнення ханаанської людності Араду, на цьому пагорбі життя закипіло знову, на цей раз єврейське. 



Біблія говорить, що першими у цю місцевість прийшли споріднені євреям кочівники з племені Кенеїв:



"А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом".
(Книга Суддів 1:16)  Переклад Біблії І. Огієнка

На жаль, ніяких залишків перебування кенеїв чи іншого кочового племені на территорії Араду, або у близькій відстані від міста знайдено не було, можливо і через те, що мова йде про кочівників, що не затримуються на одному місці, а постійно рухаються. 

Історія верхнього міста починається у X сторіччі до н.е. Цей період має збігатися з часами володарювання царів Давида і Соломона. Біблія є хіба не єдиним джерелом про територію Ізраїлю тих часів, і судячи з неї ми можемо припустити, що першу фортецю на пагорбі побудував Соломон, адже саме він розпочав активне будівництво, опираючись на новий закон про оподаткування, що включав і примусовий фізичний труд на будівництві. Цей же податок, між іншим, допоміг Соломону завершити проект його батька, царя Давида – Перший Єрусалимський Храм.


Перше, про що почали піклуватись сини Ізраїля будуючи фортецю – вода. Цистерна старого міста, про яку ми говорили у першій частині, була розширена і поглиблена. Вода із цистерни у покинутому ханаанському місті підіймалась гужовими тваринами до західної 4-метрової стіни фортеці на пагорбі. У її підніжжя, крізь кам'яну корінну породу був пробитий резервуар для води (№ 5 на мапі у кінці допису). До нього, під самою стіною, вів тунель, вкритий кам’яними плитами, і саме у нього зливалась вода, що її піднімали знизу (№ 4 на мапі у кінці допису).


Реконструкція першої фортеці

Ми оглянемо фортечний пагорб з залишками різних епох рухаючись вздовж фортечної стіни.



Найстаршу фортецю зруйнували війська фараона Шішака (Шешонк) у Х сторіччі до н.е. Ця перемога відображена на меморіальній стелі у Карнаці.


Факт падіння фортеці і події, що цьому передували, постають перед нами у Біблії, Книзі Царств, що ілюструє нам політичні відносини між фараоном та Ізраїльсько-Іудейською країною.



Якщо коротко: Шішак зовні шукав дружби з Соломоном, а насправді підривав його позиції як у покорених його батьком Давидом землях, так і у рідних містах та селищах. Дочекавшись смерті Соломона і розколу Об'єднаного Єврейського Царства, він рушив у похід.



Більше інформації на цю тему --> тут.


Шішак

Нагадаємо, що сучасна археологія ділить місце розкопки на часові нашарування. Місце розкопок ніби торт і кожен його шар, це інша епоха. Такі нашарування формують пагорб, що його на близькому сході називають "тель". Розкопки у національному парку Тель Арад показали дванадцять часових нашарувань, де дванадцяте - найстарше і найглибше, а перше - найближче до наших часів і поверхні.


Навуходоносор ІІ

Одинадцяте нашарування відкриває нам картину полум'я: фортеця згоріла і на це вказує розбитий посуд та інші керамічні вироби. Глина при високій температурі не згорає, а тільки зміцнюється. Вірогідно, війська фараона зпалили фортецю. 



Фортеця була відбудована і простояла до падіння Іудейського царства під натиском царя Вавилону - Навуходоносора ІІ між 597 і 577 роками до.н.е, що у результаті його майже усе населення Іудеї було вигнано до Вавилону (про ці події згадується у 136 псалмі. Для прикладу, рекомендую прослухати переспів твору Т.Г. Шевченком у виконанні гурту "Журборіз").



Починати прогулянку фортечним пагорбом, напевно, краще піднятись на оглядовий майданчик Еллінської вежі (№ 2 на мапі, у кінці допису), що була побудована тут приблизно між такими подіями як захопленням території Ізраїлю Александром Македонським та повстанням під проводом священницького роду Маккавеїв проти Греків-Селевкідів, що панували нашими землями після смерті великого полководця. Ця частина фортеці функціонувала навіть за часів Римського панування. З неї відкривається чудовий краєвид на полишену ханаанську частину національного парку.  Є думка, що Цар Ірод перебудував занедбане ханаанське місто у підніжжя пагорбу, і там організовано випікали хліб для Риму. Зерно ж постачалося з Єгипту - житниці Імперії.  



Повернувшись донизу ми можемо оглянути:



  • Складські приміщення (№ 3 на мапі у кінці допису);
  • Копія Соломонового Храму в Єрусалимі (№5 на мапі у кінці допису) - контроверсійна знахідка. Будова повністю повторює архітектуру Храму, що детально описана у Святому Письмі і складається з трьох частин: подвір'я з алтарем, що складений з цегли та річкового каміння, "широкої кімнати" та "Святеє Святих". На належних місцях також розташовані кам'яні стели та алтар пахощів (благовоній).   Алтар розкопав у 1962 році археолог Йоханан Агароні. Він намагався відкрити таємниці храму аж до своєї смерті у 1976 році. Біля алтару було знайдено напис "Дім Б-га". 

    Для науковців ця знахідка служить доказом гіпотези про те, що до правління царя Йошіягу (Йосія) євреї, як і усі навколишні народи, поклонялися різним богам, або, щонайменш, не існувало єдиної версії іудаїзму і поклоніння Всевишньому відбувались у різних місцях, а не тільки у Єрусалимі. Крім того, це може свідчити про те, що трактування Всевишнього було своїм у кожного коліна або міста.

    Представники монотеїстичних конфесій, починаючи з головного аргументу про неімперичність археології, вказують на численні згадки про відхід від істинного служіння Всевишньому у Книгах Царств та Хроніках (Старий Заповіт), за що Б-г періодично карає правителів Ізраїлю і народ. Там же згадується побудова храмів чужим богам. Тому знахідка лише ще раз підтверджує ці свідчення, і годі надалі продовжувати шукати розбіжності між Святим Письмом і фактами на місцях. 

    Шановний читач вільний вибирати думку, що ближча його серцю.
  • Резервуар;
  • Дім Ель'яшіва -  так називається приміщення, у якому було знайдено понад 100 остраконів. Остракон - напис на шматку кераміки, наприклад, частіні розбитого глечика. У давнину використовувати шматок розбитого посуду було доцільніше, адже папір було важко виготовляти, а від того він був занадто дорогий для тренування каліграфії, кореспонденції та ін. Серед усіх знайдених остраконів 17 адресовано коменданту фортеці Ель'яшіву, і вони, як і більшість з решти, стосуються військових та адміністративних питань. Більшість остраконів датовані останніми роками існування фортеці (кінець VI сторіччя до. н.е.). Ель'яшів отримував прямі накази з Єрусалима. 

    Ось для прикладу текст остракону №3 (знаки пунктуації відсутні):

    "До Ель'яшіва а зараз дай 3 посуди вина за наказом Хананьї відправ до Беер Шеви двома віслюками а також додай борошна і відрахуй пшениці та хліба..."

    Один  з листів з великою ймовірністю описує останні дні фортеці, адже з тексту видно, що наступ Ідумії невідворотній. Коменданту фортеці наказують переправити людей до місця під назвою Рамат Негев, що досі не було знайдено:

    "З Араду 50 і з Кіни... і відправиш їх до Рамат Негев під рукою Малкіягу і сина його Гемаріягу поки нічого не сталося з містом і слово царя є обов'язковим відповіси своїм життям дивись бо я відправ попередити тебе сьогодні відправ людей до Еліши поки Ідумія не з'явилася там". 

    У цій же кімнаті було знайдено печатку Ель'яшіва.

Підсумовуючи:

Найцікавішими знахідками фортечного пагорба у Тель Араді є копія Єрусалимського Першого Храму та корреспонденція Ель'яшіва. 

Кореспонденція відкриває нам повсякденне життя фортеці за часів Першого Храму. Уламки кераміки іллюструють господарське і політичне життя. Є там і листи, що вказують на відмову Малкіягу та Гемаріягу брати частину війська до Рамат Негев, адже вважали дробіння війська стратегічно невірним кроком. Ми розуміємо, що офіцери відмовляли самому царю. Варто прогулятися стінами і спробувати відчути те, що відчували тутешні вояки, очікуючи загрозу Ідумії зі сходу. 

Копія ж Храму залишила питання як для Агароні, що відкрив приміщення, так і для нас. Агароні не бачив логіки в існуванні такої великої для своїх часів культової споруди у такому віддаленому закутку Іудеї. Більше того, хоча існували інші копії храму, особливо на півночі, після розколу єдиного єврейського царства на дві держави усі вони розміщувались просто неба, а у Тель Араді храм розмістили всередині іншої споруди. Чому?

Можливий вигляд оригінального Першого Храму,
побудованого Соломоном
Храм не був зруйнований чи спалений. Усе вказувало Агароні на те, що приміщення обережно засипали й більше не використовували аж до падіння фортеці. Після того, як більшість євреїв було вигнано до Вавилону, на їх місце зігнали людей з інших земель (нормальна практика для завойовників залізного віку), і вони, зустрівшись з горсткою євреїв, що залишилась правдами й неправдами у вітчизні, змішалась з ними. Так могли виникнути самарітяни і, можливо, вони перші відкопали храм на пагорбі, адже у вищому нашаруванні знаходять залишки жертвоприношень, здебільшого в жертву приносили продукти рослинництва. Чи були це насправді самарітяни теж залишається питанням.

Мапа Фортечного Пагорба
Сподіваюсь вам сподобається Тель Арад, і як завжди, нагадую про заходи, що потрібно вжити, відвідуючи цю місцевість влітку: пити чисту негазовану і не солодку воду кожні 15 хв.; головний убір (краще військова чи туристична панама, або добра бейсболка). Краще відвідати зимою - легше дихається, усе квітне та й сонце не смажить.


Як дістатись:


Тель Арад знаходиться на відстані близько 8 км від сучасного міста Арад, по шосе 80 (перехрестя Тель Арад - Мецадот Егуда) 

Загальна мапа національного парку Тель Арад

Рекомендована пора для відвідин: круглий рік

Часи роботи влітку: 


Нд. - Чт.:

8:00-17:00



Пт. та релігійні свята:



8: 00 - 16:00



Часи роботи взимку:Нд. - Чт.:

8:00 - 16:00

Пт. та релігійні свята:


8:00 - 13:00

Орієнтовний час єкскурсії: близько 2 годин

Телефон національного парку: 086992444; 089958028 (факс)


Ціни (актуально на 11/11/17):



Дитячий - 7 шек; Дорослий - 14 шек



Для груп (від 30 і більше): Дитячий - 6 шек; Дорослий - 13 шек.



Студенти - 12 шек

Пенсіонери - 7 шек.

Немає коментарів:

Сподобалось? Поділись!