Переглянути першу частину подорожі до Тель Араду і повну мапу національного парку:
Перепочивши, напившись води (навіть якщо нам не хочеться пити, ми повинні робити регулярні ковтки, щоб уникнути зневоднення - дегідрації організму), ми продовжимо пізнавати стародавні руїни Тель Араду. Наш шлях прямує на північ, до пагорба, де у пустельній німоті височать рештки стін.Весь пагорб є конгломератом залишок різних фортець. Повз них минали сторіччя, правителі, війська гинули в облогах, змінювали один одного гарнізони, у потоці подій змінювалась шкіра, мова, їжа, одежа та озброєння вартових на стінах і вежах. Усе розвіяв пісок.
![]() |
| Іофор та Моїсей - акварель, Джеймс Тіссо, написано між 1896 та 1900 рр. |
Приблизно через тисячу років після нез'ясованого сучасною історією зникнення ханаанської людності Араду, на цьому пагорбі життя закипіло знову, на цей раз єврейське.
Біблія говорить, що першими у цю місцевість прийшли споріднені євреям кочівники з племені Кенеїв:
"А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом".
(Книга Суддів 1:16) Переклад Біблії І. Огієнка
На жаль, ніяких залишків перебування кенеїв чи іншого кочового племені на территорії Араду, або у близькій відстані від міста знайдено не було, можливо і через те, що мова йде про кочівників, що не затримуються на одному місці, а постійно рухаються.
Історія верхнього міста починається у X сторіччі до н.е. Цей період має збігатися з часами володарювання царів Давида і Соломона. Біблія є хіба не єдиним джерелом про територію Ізраїлю тих часів, і судячи з неї ми можемо припустити, що першу фортецю на пагорбі побудував Соломон, адже саме він розпочав активне будівництво, опираючись на новий закон про оподаткування, що включав і примусовий фізичний труд на будівництві. Цей же податок, між іншим, допоміг Соломону завершити проект його батька, царя Давида – Перший Єрусалимський Храм.
| Реконструкція першої фортеці |
Ми оглянемо фортечний пагорб з залишками різних епох рухаючись вздовж фортечної стіни.
Найстаршу фортецю зруйнували війська фараона Шішака (Шешонк) у Х сторіччі до н.е. Ця перемога відображена на меморіальній стелі у Карнаці.
Факт падіння фортеці і події, що цьому передували, постають перед нами у Біблії, Книзі Царств, що ілюструє нам політичні відносини між фараоном та Ізраїльсько-Іудейською країною.
Якщо коротко: Шішак зовні шукав дружби з Соломоном, а насправді підривав його позиції як у покорених його батьком Давидом землях, так і у рідних містах та селищах. Дочекавшись смерті Соломона і розколу Об'єднаного Єврейського Царства, він рушив у похід.
Більше інформації на цю тему --> тут.
![]() |
| Шішак |
Нагадаємо, що сучасна археологія ділить місце розкопки на часові нашарування. Місце розкопок ніби торт і кожен його шар, це інша епоха. Такі нашарування формують пагорб, що його на близькому сході називають "тель". Розкопки у національному парку Тель Арад показали дванадцять часових нашарувань, де дванадцяте - найстарше і найглибше, а перше - найближче до наших часів і поверхні.
![]() |
| Навуходоносор ІІ |
Одинадцяте нашарування відкриває нам картину полум'я: фортеця згоріла і на це вказує розбитий посуд та інші керамічні вироби. Глина при високій температурі не згорає, а тільки зміцнюється. Вірогідно, війська фараона зпалили фортецю.
Фортеця була відбудована і простояла до падіння Іудейського царства під натиском царя Вавилону - Навуходоносора ІІ між 597 і 577 роками до.н.е, що у результаті його майже усе населення Іудеї було вигнано до Вавилону (про ці події згадується у 136 псалмі. Для прикладу, рекомендую прослухати переспів твору Т.Г. Шевченком у виконанні гурту "Журборіз").
Починати прогулянку фортечним пагорбом, напевно, краще піднятись на оглядовий майданчик Еллінської вежі (№ 2 на мапі, у кінці допису), що була побудована тут приблизно між такими подіями як захопленням території Ізраїлю Александром Македонським та повстанням під проводом священницького роду Маккавеїв проти Греків-Селевкідів, що панували нашими землями після смерті великого полководця. Ця частина фортеці функціонувала навіть за часів Римського панування. З неї відкривається чудовий краєвид на полишену ханаанську частину національного парку. Є думка, що Цар Ірод перебудував занедбане ханаанське місто у підніжжя пагорбу, і там організовано випікали хліб для Риму. Зерно ж постачалося з Єгипту - житниці Імперії.
Повернувшись донизу ми можемо оглянути:
- Складські приміщення (№ 3 на мапі у кінці допису);
Копія Соломонового Храму в Єрусалимі (№5 на мапі у кінці допису) - контроверсійна знахідка. Будова повністю повторює архітектуру Храму, що детально описана у Святому Письмі і складається з трьох частин: подвір'я з алтарем, що складений з цегли та річкового каміння, "широкої кімнати" та "Святеє Святих". На належних місцях також розташовані кам'яні стели та алтар пахощів (благовоній). Алтар розкопав у 1962 році археолог Йоханан Агароні. Він намагався відкрити таємниці храму аж до своєї смерті у 1976 році. Біля алтару було знайдено напис "Дім Б-га". Для науковців ця знахідка служить доказом гіпотези про те, що до правління царя Йошіягу (Йосія) євреї, як і усі навколишні народи, поклонялися різним богам, або, щонайменш, не існувало єдиної версії іудаїзму і поклоніння Всевишньому відбувались у різних місцях, а не тільки у Єрусалимі. Крім того, це може свідчити про те, що трактування Всевишнього було своїм у кожного коліна або міста.
Представники монотеїстичних конфесій, починаючи з головного аргументу про неімперичність археології, вказують на численні згадки про відхід від істинного служіння Всевишньому у Книгах Царств та Хроніках (Старий Заповіт), за що Б-г періодично карає правителів Ізраїлю і народ. Там же згадується побудова храмів чужим богам. Тому знахідка лише ще раз підтверджує ці свідчення, і годі надалі продовжувати шукати розбіжності між Святим Письмом і фактами на місцях.Шановний читач вільний вибирати думку, що ближча його серцю.- Резервуар;
Дім Ель'яшіва - так називається приміщення, у якому було знайдено понад 100 остраконів. Остракон - напис на шматку кераміки, наприклад, частіні розбитого глечика. У давнину використовувати шматок розбитого посуду було доцільніше, адже папір було важко виготовляти, а від того він був занадто дорогий для тренування каліграфії, кореспонденції та ін. Серед усіх знайдених остраконів 17 адресовано коменданту фортеці Ель'яшіву, і вони, як і більшість з решти, стосуються військових та адміністративних питань. Більшість остраконів датовані останніми роками існування фортеці (кінець VI сторіччя до. н.е.). Ель'яшів отримував прямі накази з Єрусалима.
Ось для прикладу текст остракону №3 (знаки пунктуації відсутні):"До Ель'яшіва а зараз дай 3 посуди вина за наказом Хананьї відправ до Беер Шеви двома віслюками а також додай борошна і відрахуй пшениці та хліба..."Один з листів з великою ймовірністю описує останні дні фортеці, адже з тексту видно, що наступ Ідумії невідворотній. Коменданту фортеці наказують переправити людей до місця під назвою Рамат Негев, що досі не було знайдено:"З Араду 50 і з Кіни... і відправиш їх до Рамат Негев під рукою Малкіягу і сина його Гемаріягу поки нічого не сталося з містом і слово царя є обов'язковим відповіси своїм життям дивись бо я відправ попередити тебе сьогодні відправ людей до Еліши поки Ідумія не з'явилася там".У цій же кімнаті було знайдено печатку Ель'яшіва.
Підсумовуючи:
Найцікавішими знахідками фортечного пагорба у Тель Араді є копія Єрусалимського Першого Храму та корреспонденція Ель'яшіва.
Кореспонденція відкриває нам повсякденне життя фортеці за часів Першого Храму. Уламки кераміки іллюструють господарське і політичне життя. Є там і листи, що вказують на відмову Малкіягу та Гемаріягу брати частину війська до Рамат Негев, адже вважали дробіння війська стратегічно невірним кроком. Ми розуміємо, що офіцери відмовляли самому царю. Варто прогулятися стінами і спробувати відчути те, що відчували тутешні вояки, очікуючи загрозу Ідумії зі сходу.
Копія ж Храму залишила питання як для Агароні, що відкрив приміщення, так і для нас. Агароні не бачив логіки в існуванні такої великої для своїх часів культової споруди у такому віддаленому закутку Іудеї. Більше того, хоча існували інші копії храму, особливо на півночі, після розколу єдиного єврейського царства на дві держави усі вони розміщувались просто неба, а у Тель Араді храм розмістили всередині іншої споруди. Чому?
| Можливий вигляд оригінального Першого Храму, побудованого Соломоном |
Храм не був зруйнований чи спалений. Усе вказувало Агароні на те, що приміщення обережно засипали й більше не використовували аж до падіння фортеці. Після того, як більшість євреїв було вигнано до Вавилону, на їх місце зігнали людей з інших земель (нормальна практика для завойовників залізного віку), і вони, зустрівшись з горсткою євреїв, що залишилась правдами й неправдами у вітчизні, змішалась з ними. Так могли виникнути самарітяни і, можливо, вони перші відкопали храм на пагорбі, адже у вищому нашаруванні знаходять залишки жертвоприношень, здебільшого в жертву приносили продукти рослинництва. Чи були це насправді самарітяни теж залишається питанням.
![]() |
| Мапа Фортечного Пагорба |
Сподіваюсь вам сподобається Тель Арад, і як завжди, нагадую про заходи, що потрібно вжити, відвідуючи цю місцевість влітку: пити чисту негазовану і не солодку воду кожні 15 хв.; головний убір (краще військова чи туристична панама, або добра бейсболка). Краще відвідати зимою - легше дихається, усе квітне та й сонце не смажить.
Як дістатись:
Тель Арад знаходиться на відстані близько 8 км від сучасного міста Арад, по шосе 80 (перехрестя Тель Арад - Мецадот Егуда)
| Загальна мапа національного парку Тель Арад |
Рекомендована пора для відвідин: круглий рік
Часи роботи влітку:
Нд. - Чт.:
8:00-17:00
Пт. та релігійні свята:
8: 00 - 16:00
Часи роботи взимку:Нд. - Чт.:
8:00 - 16:00
Пт. та релігійні свята:
8:00 - 13:00
Орієнтовний час єкскурсії: близько 2 годин
Телефон національного парку: 086992444; 089958028 (факс)
Ціни (актуально на 11/11/17):
Дитячий - 7 шек; Дорослий - 14 шек
Для груп (від 30 і більше): Дитячий - 6 шек; Дорослий - 13 шек.
Студенти - 12 шек
Пенсіонери - 7 шек.




Немає коментарів:
Дописати коментар