Прикра новина з ООН

"Україна в ООН підтримала резолюцію по Єрусалиму. США заблокували рішення" - ось така новина з'явилася сьогодні. Прочитати детальніше можна -- тут. 

Представник України в ООН, пан Єльченко, аргументує українську позицію, звертаючи увагу на аналогію з українсько-російськими відносинами, але аналогії тут немає. 

Я його не засуджую, так склався наратив, або впливають домовленності про постачання зброї арабським країнам, і тому я знову ж таки його не засуджую - є міри, що потрібно вжити для виживання у стані війни.

Генерал Аленбі входить в Єрусалим

Але через те, що цей блог про Ізраїль для українців, поясню у коментарі до посту чому вважаю помилкою підтримку українськими представниками в ООН резолюції по Єрусалиму і  використаю цей допис як перший в циклі "Арабо-Ізраїльский конфлікт".

Після Першої світової війни Велика Британія отримала мандат на управління географічною областю, що називається Палестиною. До 1922 року вже назрів конфлікт між єврейським та арабським населенням Палестини.

Потрібно зауважити, що арабське населення стрімко зростало, тікаючи від голоду у сусідніх арабських регіонах, у той час як поява єврейських переселенців разом із новітнім обладнанням призвела до економічного буму у Палестині.

Британський Мандат до 1922 року

Для задоволення національних намагань арабів Палестина була розподілена на дві частини, одна з яких почала називатися "Емірат Трансйорданія". 

Утворення Емірату Трансйорданії не задовольнило арабське населення у решті Палестини, де єврейське населення теж змагалося за незалежність, а окремі групи навіть вели військовий спротив англійським військам. 

Британський Мандат з 1922 року. Територія обіцяна
під "єврейський національний осередок" зменшена
на 77%

Взагалі, британці самі створили собі халепу. Декларацією Бальфура, вони обіцяли євреям "створення національного осередку" у Палестині. У той самий час корона мусила віддячити роду Хашимітів, що походив з Мекки, за підтримку у Першій світовій. Спочатку  Абдала І з Хашимітів став за допомогою Англії королем Іраку, але через рік Абдаллу змістили і, щоб союзнику не було прикро, для нього створили Емірат Трансйорданія

Так "палестинські" араби отримали свою першу автономію, що у 1946 перетвориралась на першу "палестинську державу" - Хашимітське Королівство Трансіорданія. 

У1947 році Великобританія, будучи не взмозі втримати контроль між ворогуючими єврейською і арабською громадою, відмовилась від Мандату на Палестину. У 1947 році ООН прийняла резолюцію 181 про утворення 2 незалежних держав на території Палестини (тобто, вже другої арабської держави з одного боку і, нарешті вперше за останні 2000 років єврейської держави з іншого. Єрусалим згідно з резолюцією мав би бути під міжнародним контролем - тобто нічий).

Мапа Єврейської та Арабської Держав,
пропонована ООН резолюцією 181.

Єврейська сторона погодилася з резолюцією, і 14 травня 1948 року була проголошена незалежність Держави Ізраїль. Арабська сторона не погодилась з резолюцією і тому, згідно норм міжнародного права немає держави Палестина, і сама резолюція 181 не має жодної юридичної сили. Крапка. Юридичну силу має декларація Бальфура, домовленості країн переможниць у Сан Ремо 1922 року, але не резолюція 181.

Подальша героїчна повість вімода усім: навколишні арабські країни напали на новоутворений Ізраїль, а ми несподівано взяли й дали їм прикурити.

Але важливо розуміти, що йорданська армія, вимуштрувана англійськими офіцерами, що мала танки та літаки "Спітфаєр", таки трохи насолила Ізраїлю (останній не мав танків, як такої артилерії, та й авіація була не найкраща) і зайняла східний Єрусалим разом з гірськими районами Юдеї та Самарії. Єгипетська армія зайняла Сектор Гази.

З 1948 року по 1967 рік (Шестиденна Війна) і Єгипет, і Йорданія могли утворити державу "Палестина", але не робили цього. Чому?

Задайте собі питання, чим гуцул відрізняється від подолянина. Акцентом? Узором вишиванки? Грає на трембіті? Нічим - він українець. Так само палестинський араб нічим не відрізняється від йорданського араба. До 1922 року між ними навіть кордонів не було. Тому не було логіки для утворення ще однієї держави. І Йорданія, і Єгипет планували колись зайняти усю територію колишньої Палестини.

Радянська марка

Точно не відомо, кому прийшла в голову ідея "Палестинського народу", але до 60-х років ідеї, що "палестинці" чимось відрізняються від іракців, йорданців, сирійців, єгиптян не існувало. Араби й все. Навіть при створенні Організації Звільнення Палестини Лігою Арабських Держав у документах не фігурував палестинський народ, а лише "арабське населення Палестини".

Відомо тільки одне - ідею цю розвинули у КДБ, і направлена вона була проти Йорданії, як сателіта Великобританії на Близькому Сході.

Арафат, Гамаль Насер та Король Абдалла

Організація Звільнення Палестини розпочала свою діяльність з атак на єврейські кібуци. Отримавши прочуханки від Армії Оборони Ізраїлю, Арафат і банда втекли до Йорданії.

Вони собі воркували, аж поки міжнародні літаки, викрадені "палестинцями" і приземлені в аеропорті Оману, не почали створювати королю Абдаллі погану репутацію. Конфлікт між королівською родиною та Арафатом тихо тлів з початку 60-х. Радянський Союз, вирішив зміцнити свої позиції, користуючись з палестинців, і надихнув їх на соціалістичну революцію в Йорданії. Усі карти зійшлися: тут тобі й пролетаріат, й монархія, й більшість населення Йорданії після захоплення Іудеї та Самарії у 1948 р. становлять "палестинці".

До маленької війни також долучився Хафез Асад з Сирії (батько Башара Асада - сьогоднішнього горе-президента).

Скинути короля у палестинців з радянськими агентами не вийшло, ОЗП з Арафатом втекли в Ліван. І саме у цій частині історії я б почав розмовляти з паном Єльченком про аналогії.

Частину сформованого народу вилучають з його рідної громади та зомбують ідеєю про те, що вона насправді окрема нація (не араби, але палестинці), що має право на клаптик території іншої суверенної держави. Вам це нічого не нагадує? Мені нагадує. Нагадує Карабах, нагадує Придністров'я, нагадує Південну Осетію та Абхазію, нагадує ДНР і ЛНР.

Пане Єльченко, якщо, якимось дивом, Ви колись прочитаєте цей допис, я хочу, щоб Ви зрозуміли, чому так прикро нам, україномовним ізраїльтянам - своїми діями Ви фактично підтримали зовнішню політику Росії на Близькому Сході. Москва виплекала Арафата. Москва виростила сьогоднішнього Раїса "Палестинської Автономії" Махмуда Аббаса. Москва фінансує і політично підтримує "Палестинський Рух". Ви підтримали Росію, що як правонаступниця СРСР визнає палестинську державу зі столицею в Єрусалимі.

Ізраїльські солдати звільнили Єрусалим

Повертаючись до проблеми Єрусалиму і "окупованих територій":

Зайнявши Іудею і Самарію у 1948 році, Йорданія була визнана ООН "окупантом". Єдині країни, що не визнали йорданську окупацію були Великобританія та Пакистан.

У 1967 році, у результаті оборонних бойових дій Ізраїль вибив окупанта з цих земель та Єрусалиму. Тому з точки зору міжнародного права це не окуповані території, як Крим, а спірні території, нічия земля, як Антарктика. Оборонні ж дії, як відомо з історичних подій минулого, зокрема, Другої світової війни, дають право Ізраїлю на володіння Іудеєю та Самарією, і це навіть не беручи до уваги абсурдність ідеї про те, що на території під назвою Іудея будуть жити не іудеї, але араби "палестинці".

Ну і на кінець: вирішили Сполучені Штати, що перенесуть посольство до Єрусалима. Ну яке діло Україні до того, де будуть американці знущатись з ізраїльтян, вимагаючи довідки про податки, несудимість та інші папірці, перед тим як відмовити у видачі візи?

;)

Жартую, авжеж, але, пане Єльченко, ну правда ж - прикро. Прикро.